На початку вересня 2017 р. побачила світ монографія Оксани Кісь "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. - 288 с., іл.)

OksanaKis cover smallКнига є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українок-політв’язнів ГУЛАГу. Авторка застосовує феміністський підхід до вивчення жіночого минулого, аналізує особисті спогади колишніх невільниць та офіційні документи, докладно висвітлюючи різні сторони табірного повсякдення українських жінок. У книзі приділено увагу таким аспектам: національне питання, релігійні практики, жіноча творчість, прояви людяності і жіночності, жіноча взаємодопомога, жіноче тіло і сексуальність, проблема материнства за гратами. Книга розкриває малопомітні, проте ефективні жіночі способи пристосування, виживання та протидії руйнівному впливові режиму на в’язнів, що допомагали невільницям зберігати основні соціальні ідентичності, залишаючись людьми, жінками, українками.

Petrenko cover2Ірина Петренко . Історик Віра Жук (1928-2008): життя, віддане науці. – Київ: МІЛЕНІУМ, 2017. – 516 с.

Монографію присвячено дослідженню життєвого і наукового шляху відомого українського історика, вченої-болгариста, енциклопедиста, архівіста, педагога, однієї з фундаторів історичної регіоналістики на Полтавщині, кандидата історичних наук, доцента, заслуженого працівника культури України Віри Никанорівни Жук (1928-2008). Увагу приділено з’ясуванню внеску вченої в розвиток історичної болгаристики та історичного краєзнавства Полтавщини. Вчена є авторкою (самостійно чи у співавторстві) близько 1 000 публікацій (наукових статей, монографій, довідників, довідок, енциклопедичних видань, нарисів, методичних рекомендацій на допомогу викладачам, брошур, а також статей, повідомлень у періодичних виданнях). Наголошується на тому, що Віра Жук своєю глибокою і активною науково-пошуковою роботою продовжила краєзнавчі традиції Полтавщини та української історичної науки. Вміщено бібліографічний покажчик праці Віри Жук. Багато світлин у роботі друкуються вперше.  Дослідження розраховане на істориків, краєзнавців, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться історією. 

Women modern cover

Українська асоціація дослідниць жіночої історії з гордістю представляє Українські жінки в горнилі модернізації / під заг. редакцією Оксани Кісь. - Харків: Видавництво КСД, 2017. - 304 с.

Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене - зі століттями усталеним трибом і ритмами - життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало "бути жінкою" в ті часи?

Ольга Ніколаєнко. Польські жінки Наддніпрянської України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: громадське і приватне життя. – Харків: Видавництво НТМТ, 2015. – 360 с.

У книзі комплексно досліджено історію польських жінок Наддніпрянської України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. На підставі залучення широкої документальної бази й застосування гендерного підходу визначені особливості громадського й приватного життя жіноцтва. Охарактеризовано демографічну ситуацію й рівень освіти жінок, їх участь у суспільному виробництві й громадських рухах. Проаналізовано характерні риси родинного життя, місце жінки в приватній сфері. У дослідженні приватного життя польських жінок Наддніпрянщини були визначені ключові питання, а саме: особливості родинного життя й соціальні функції жінок у родині, материнство, як ключова соціальна роль жінки в сім’ї, вплив жінок на політики пам’яті та організацію фізичного простору. Польська родина являла собою складний соціальний феномен, що залежав від багатьох чинників. Однак можна стверджувати, що суспільні модернізаційні зміни впливали на трансформації соціальних відносин в польській сім’ї і функції в ній жінки. Втягнення в економічне життя, отримання заробітку й внесок у сімейний дохід сприяли зміцненню суспільних позицій жінки в родині, також як і досягнення певного віку. Польська сім’я уособлювала мікросвіт, що перебрав функції поневоленого суспільства і протистояв пануючій державі. Саме на родину покладалось завдання збереження національної свідомості. Таке завдання родинного життя позначилось на функціях жінок, які не тільки утримували родину, опікали дітей, організовували простір домівки, виконували буденні справи по забезпеченню життєдіяльності родини, але й виступали провідниками національного виховання.

Додаткова інформація