Петренко Ірина. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст. : у 2 ч. - Полтава : РВВ ПУЕТ, 2010. – Ч. 1. – 276 с.; Ч. 2. – 305 с.

 Petrenko book coverУ монографії зроблено спробу відтворити шлюбно-сімейні відносини мирян у контексті православної культури Росії XVIII ст. Увагу акцентовано на окремих аспектах повсякденного життя українського населення Російської держави, як-от шлюб і сім'я. Першоджерела дають змогу з’ясувати етику шлюбно-сімейних стосунків, норми поведінки тощо. Особливу увагу приділено конфліктним ситуаціям, що виникали у родинній сфері життя людей.
Праця адресована історикам, краєзнавцям, викладачам і студентам та всім, хто цікавиться історією, передусім соціальними її аспектами.

Петренко Ірина. Шлюбно-сімейні відносини українців у другій половині XVIII ст.: Монографія. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - 119 с.

  Petrenko book cover2У монографії відтворено окремі аспекти повсякденного життя православного українського населення Російської імперії у другій половині XVIII ст., зокрема такі, як шлюб і сім'я. Дослідження підготовлене на основі документів фонду "Пирятинське духовне правління", що зберігається у Державному архіві Полтавської області. Першоджерела дають змогу з'ясувати етику шлюбно-сімейних стосунків, норми поведінки тощо. Праця розрахована на істориків, краєзнавців, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться історією України, передусім соціальними аспектами її історії.

Катерина Диса.

Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століть. - Київ: Критика, 2008. - 302 с.

DysaГоловні герої книжки молодого історика, викладачки Києво-Могилянської академії Катерини Диси – уявлення ранньомодерного українського населення Речі Посполитої про відьомство і чари, звинувачення у відьомстві, а також конфлікти, що призводили до таких звинувачень. На читачів чекає вельми захоплива інтелектуальна, а почасти й «детективна» екскурсія за лаштунки судових процесів, адже самі суди, доводить авторка, – то лише оболонка, а судові документи, заки потрапити до рук історика, проходили кілька своєрідних фільтрів: слова відьми записував (власне, переказував і витлумачував) писар, тому запис не конче був тотожний відповіді на запитане; не завжди зрозуміло, який сенс вкладали в ті чи ті слова підсудні, свідки, судді, врешті, невідомо, яким тоном і з якою інтонацію вони ті слова вимовляли...

Катерина Кобченко.

«Жіночий університет Святої Ольги»: історія Київських вищих жіночих курсів: Монографія. – К.: МП «Леся», 2007. – 271 c.

У монKobchenkoографії здійснено комплексне дослідження історії Київських вищиї жіночих курсів.  На підставі різноманітних джерел, передовсім архівних, проаналізовано ключові віхи історії цього жіночого університету - створення, відновлення курсів та здобуття ними прав вищого навчального закладу. Розкрито роль університетських професоріву становленні цієї вищої школи та організації в ній навчального процесу, відтворенно картину життя та навчання жіночого студентства, а також початків наукового шляху майбутніх жінок-вчених, випускниць Київських курсів. Історію жіночого університету представлено у порівнянні з розвитком "чоловічої" вищої школи, передовсім з університетом Св. Володимира, а також у контексті становлення і розвитку вищої жіночої освіти в Російській імперії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розраховано на науковців, викладачів, студентів та широке коло читачів.

З питань придбання книги - звертайтеся до авторки Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Додаткова інформація