Stiazhkina book coverОлена Стяжкіна. Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років. Київ: Дух і літера, 2019. 384 с.

«Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років» - це книжка про війну та неспроможність людей осягнути окупаційний досвід як у момент його проживання, так й у перші роки після вигнання нацистів. Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики стигматизації окупованих й самостигматизації людей, що вважали себе радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії, друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.

Levchuk Iryna book coverІрина Левчук. Промоутерки змін: діяльність жіночих організацій у Польщі міжвоєнного періоду / за ред. М. М. Гона. – Рівне: Волинcські обереги, 2018. – 248 с.

Книга присвячена проблемі емансипації жінок. Авторка досліджує цю тему на сюжетах, почерпнутих з історії Польщі міжвоєнного періоду. Героїні її оповіді – ті, хто своїми ідеями та справами сприяли формуванню нового образу жінки, подоланню усталених ґендерних стереотипів.

Враховуючи особливості тодішнього соціуму – передусім роль, яку в самоідентифікації індивіда відігравала церква, – авторка монографії розкрила жіночу історію в її національних шатах. Вона дослідила процес становлення й діяльності польських, українських та єврейських жіночих організацій.

Зосередження уваги саме на них зумовлене тим, що саме ці нації були найчисельнішими у Другій Речі Посполитій. Діяльність жіночих організацій трьох націй висвітлена не паралельними векторами, а навпаки – такими, що повсякчас перетинаються. Адже в основі авторської ідеї – порівняти їхні пріоритети, з’ясувати спільне та особливе в роботі жіночих організацій українок, польок та єврейок.

Алла Швець. Жінка з хистом Аріадни : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах / Інститут Івана Франка НАН України; Лекторій СУА з жіночих студій УКУ; ВГО «Союз Українок». ― Львів, 2018. ― 752 с.

Перша в українському літературознавстві комплексна інтелектуальна біографія Наталії Кобринської, написана з урахуванням різних вимірів її життєвого світу ― психологічного, соціокультурного, світоглядного, генераційного, творчого. На основі введених до наукового обігу архівних матеріалів (листування, мемуарів, автобіографічних текстів) реконструйовано ментальний образ письменниці, висвітлено невідомі досі віхи її життєпису, світоглядні засади. Генераційну ідентичність Н. Кобринської осмислено крізь призму взаємин із чільними репрезентантами літературних поколінь (І. Франком, М. Павликом, М. Грушевським, М. Драгомановим, О. Кобилянською, подружжям Кулішів та ін.). Уперше стереометрично проаналізовано всю художню прозу письменниці, зокрема й маловідомі твори, з погляду естетико-стильової еволюції, проблематики, поетики, генології, інтертекстуальності, історії написання, автобіографічної ґенези. Для літературознавців, істориків, культурологів, політологів, психологів, філософів та усіх, кого цікавить постать Н. Кобринської, її інтелектуальне оточення та доба середини ХІХ ― початку ХХ століть в Україні.

Дарія Ребет. Спогади / Програма дослідження модерної історії та суспільства України імені Петра Яцика; Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка; Канадський Інститут Українських Студій Університету Альберти. Львів, Манускрипт-Львів, 2018, 176 с., іл. (Бібліотека «України модерної», серія «Спогади, щоденники, інтерв’ю»).

У виданні – інтерв’ю з відомою діячкою націоналістичного руху Дарією Ребет (1913-1992), записане 1989 р. у Мюнхені відповідальним редактором «Літопису УПА» професором Петром Потічним. Цей текст важливий і цікавий з огляду у першу чергу на непересічну особистість самої Д. Ребет, яка на той час очолювала Організацію українських націоналістів за кордоном (т. зв. «двійкарів»). Спогади проливають світло на низку аспектів історії ОУН, зокрема на внутрішні стосунки в організації в різні періоди її історії.

Переднє слово та коментарі до інтерв’ю написав доктор історичних наук Олександр Зайцев. Тут читач також знайде вступну статтю істориків дослідників Визвольного руху Миколи Посівнича і Василя Брелюса, де автори акцентують увагу на боротьбі за демократизацію ОУН, яку Дар’я Ребет разом із чоловіком – Левом Ребетом – вела з 1940 р., а особливо активно – в 1944–1954 рр. Саме ця боротьба передовсім і визначила місце Д. Ребет у історії націоналістичного руху.

Додаткова інформація