Алла Швець (1976) – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України.
Сфера наукових зацікавлень: історія українського жіночого руху, гендерна проблематика, антропологія, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних жінок (просопографічний аспект), літературознавство, культурологія; видання невідомої спадщини жінок-письменниць і громадських діячок.
Живе і працює у Львові.
Контакт: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Закінчила з відзнакою філологічний факультет Львівського національного університету ім. Ів.Франка. 2002 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму у творчості Івана Франка». 2018 року здобула докторський ступінь за монографією «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Львів, 2018)
Авторка двох власних монографій та співавторка у колективних монографіях, має численні публікації з питань жіночої історії та жіночого письма. Організаторка низки наукових конференцій, присвячених феноменам та постатям жіночої історії: до 130-літтю альманаху «Перший вінок» (2021 р.), 160-ліття Н. Кобринської (2015 р.), 1 Авторка курсу лекцій «Жінка і дух часу», представленого в рамках менторської програми «Жінка для жінки» (за підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН); лекторка Центру СУА з жіночих студій Українського католицького університету; а також лекторка проєкту «Її лекторій: Творчині української дійсності» (за підтримки фонду ім. Гайнріха Бьолля).50-ліття Костянтини Малицької (2020 р.), 190-ліття Ганни Барвінок, 140-ліття Ольги Дучимінської.
Лауреатка всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Хрестоматія. Літературознавство/Критика» (2018) за наукову монографію «Жінка з хистом Аріадни: життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах». А також лауреатка Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури у номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» імені Михайла Возняка (2019); конкурсу на краще книжкове видання НАН України у номінації «Монографічні видання. Суспільно-гуманітарний напрям» (2019); Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу – 2018» в номінації «Життєпис» (2019).
Наукова редакторка та упорядниця 5 наукових збірників та двох колективних монографій. Членкиня редколегій наукових видань.
Ключові публікації:
Монографія
Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах : монографія / Інт Івана Франка НАН України ; Лекторій СУА з жіночих студій ; ВГО Союз Українок. Львів, 2018. 752 с. http://ifnan.gov.ua/edition/2/790/
Статті:
Shvets, A., Drohomyretska, M. Anthropological dimensions of war in the works of Natalia Kobrynska (у співавторстві) // Balkanistic Forum. 2022. 31(3). p. 191–207.
Halchuk, О., Shvets, A. James Joyce’s Dubliners and Nataliia Kobrynska’s Galicians: Concurrences, Mirrorings and Differences // Life Writing, 2022. Volume 19, Issue 4, P. 499–516 https://www.tandfonline.com/toc/rlwr20/19/4
«Я з Кобилянською добре жила, жию і буду жити…» (Наталія Кобринська та Ольга Кобилянська: амплітуда життєтворчих взаємин // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 585–586. Слов’янська філологія. Чернівці, 2012. – с. 183–190.
«Прихильниця Ваша від усего серця» (Ольга Франко та Олена Пчілка: життєтворча історія) // Українське літературознавство. 2012. Вип. 76. С. 60–80.
file:///C:/Users/Admin/Downloads/Ul_2012_76_7%20(2).pdf
Европеїзм Наталії Кобринської : соціокультурна комунікація та творча рефлексія // Spheres of culture.Volum VIII. Lublin, 2014. S. 62–71. https://dspu.edu.ua/biblioteka/wp-content/uploads/2021/02/Sphere_2014_V_8.pdf
«Доля нашого жіноцтва стоїть тепер на переломі». Іван Франко і жіночий рух // Українка. Вересень 2014. № 1. С. 4.
«Найбільша жінка Галицької землі, яка завжди вміла “бути собою”» (до 160-ліття від дня народження Наталії Кобринської) // Слово і час. 2015. № 10. С. 68‒75. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/151909/09-Shvets.pdf?sequence=1
«Від неї виводиться новий тип українки» (фемінізм Наталії Кобринської: публіцистичний та художній дискурси) // Мандрівець. 2016. № 1. С. 4–9.
Зберегти «індивідуальність жіночого духа» (інтелектуальні та націософські імперативи Наталії Кобринської в сучасній проекції) // Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє. Збірник матеріалів І Міжнародного наукового форуму (24‒25 листопада 2016). Дрогобич, 2016. С. 168‒170.
«Вона ніколи не була завзятою феміністкою». Життєтворчість Наталії Кобринської // Дивослово. 2020. № 4. С. 52‒60. https://dyvoslovo.com.ua/prodazha_statyi/
«Нам не сором буде колись згадати той час, в який нам судилося жити» (Леся Українка і Михайло Павлик: вектори життєтворчости) //Волинь філологічна: текст і контекст. Леся Українка: особистість, нація, світ. 2021. № 32. С.200–230. https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/990
«Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола». Вступне слово // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 2‒5.
Історія на полях: Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Євгенія Ярошинська, Леся Українка, Ольга Кобилянська // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021.
«Від неї виводиться новий тип українки»: Наталія Кобринська // Українка в світі. Торонто, 2021, № 211-212, квітень-вересень, С. 64–69.
Жінка і війна (на матеріалі збірки Василя Стефаника «Земля») // Аргументи сучасної філології. Образ жінки: «жіноче», «феміністське», «фемінне». Матеріали другої міжнародної наукової конференції (7–8 квітня 2022 р.). Харків, 2022. С. 311–315. https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/00e58341-3800-4310-b270-1890212ce476/content
Іван Франко за лаштунками «Першого вінка», або Десять контроверз видавничої історії альманаху // Слово і час. 2023. № 2. С. 69–88. https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/1094/958
«Я також пала жертвою війни»: війна в мемуарному наративі Костянтини Малицької //Studia Polsko-Ukrainskie. № 10. Warszawa, 2023. S. 190–210. https://wuw.pl/data/include/cms//SPU_2023_10.pdf
