Алла Швець (1976) – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України.
Сфера наукових зацікавлень: історія українського жіночого руху, гендерна проблематика, антропологія, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних жінок (просопографічний аспект), літературознавство, культурологія; видання невідомої спадщини жінок-письменниць і громадських діячок.
Живе і працює у Львові.
Контакт: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Закінчила з відзнакою філологічний факультет Львівського національного університету ім. Ів.Франка. 2002 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму у творчості Івана Франка». 2018 року здобула докторський ступінь за монографією «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Львів, 2018)
Авторка двох власних монографій та співавторка у колективних монографіях, має численні публікації з питань жіночої історії та жіночого письма. Організаторка низки наукових конференцій, присвячених феноменам та постатям жіночої історії: до 130-літтю альманаху «Перший вінок» (2021 р.), 160-ліття Н. Кобринської (2015 р.). Авторка курсу лекцій «Жінка і дух часу», представленого в рамках менторської програми «Жінка для жінки» (за підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН); лекторка Центру СУА з жіночих студій Українського католицького університету; а також лекторка проєкту «Її лекторій: Творчині української дійсності» (за підтримки фонду ім. Гайнріха Бьолля).
Лауреатка всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Хрестоматія. Літературознавство/Критика» (2018) за наукову монографію «Жінка з хистом Аріадни: життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах». Лауреатка Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури у номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» імені Михайла Возняка (2019); конкурсу на краще книжкове видання НАН України у номінації «Монографічні видання. Суспільно-гуманітарний напрям» (2019); Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу – 2018» в номінації «Життєпис» (2019).
Наукова редакторка та упорядниця 5 наукових збірників та двох колективних монографій. Членкиня редколегій наукових видань.
Ключові публікації:
Монографія
Алла Швець. Жінка з хистом Аріадни : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах: монографія. Інститут Івана Франка НАН України ; Лекторій СУА з жіночих студій УКУ; ВГО «Союз Українок». Львів, 2018. 752 с.
Статті та розділи
«Я з Кобилянською добре жила, жию і буду жити…» (Наталія Кобринська та Ольга Кобилянська: амплітуда життєтворчих взаємин // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 585–586. Слов’янська філологія. Чернівці, 2012. С. 183–190. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
«Прихильниця Ваша від усего серця» (Ольга Франко та Олена Пчілка: життєтворча історія) // Українське літературознавство. 2012. Вип. 76. С. 60–80.
Европеїзм Наталії Кобринської : соціокультурна комунікація та творча рефлексія // Spheres of culture.VolumVIII. Lublin, 2014. S. 62–71.
«Доля нашого жіноцтва стоїть тепер на переломі». Іван Франко і жіночий рух // Українка. Вересень 2014. № 1. С. 4.
«Найбільша жінка Галицької землі, яка завжди вміла “бути собою”» (до 160-ліття від дня народження Наталії Кобринської) // Слово і час. 2015. № 10. С. 68‒75http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/151909/09-Shvets.pdf?sequence=1
«Від неї виводиться новий тип українки» (фемінізм Наталії Кобринської: публіцистичний та художній дискурси) // Мандрівець. 2016. № 1. С. 4–9.
Зберегти «індивідуальність жіночого духа» (інтелектуальні та націософські імперативи Наталії Кобринської в сучасній проекції) // Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє. Збірник матеріалів І Міжнародного наукового форуму (24‒25 листопада 2016). Дрогобич, 2016. С. 168‒170.
«Вона ніколи не була завзятою феміністкою». Життєтворчість Наталії Кобринської // Дивослово. 2020. № 4. С. 52‒60.
«Нам не сором буде колись згадати той час, в який нам судилося жити» (Леся Українка і Михайло Павлик: вектори життєтворчости) //Волинь філологічна: текст і контекст. Леся Українка: особистість, нація, світ. 2021. № 32. С.200–230.
«Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола». Вступне слово // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 2‒5.
Історія на полях: Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Євгенія Ярошинська, Леся Українка, Ольга Кобилянська // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 22–28, 42–43, 49–50, 55, 58–59, 62–65. 71, 84–85, 88–89, 94–95,117–118, 124–127, 139–140, 147–149, 153–155, 162–163, 171–172, 174–175, 178–179, 184–185, 191–198, 212, 224–226, 228–230.
«Від неї виводиться новий тип українки»: Наталія Кобринська // Українка в світі. Торонто, 2021, № 211-212,квітень-вересень, С. 64–69.
Жінка і війна (на матеріалі збірки Василя Стефаника «Земля») // Аргументи сучасної філології. Образ жінки: «жіноче», «феміністське», «фемінне». Матеріали другої міжнародної наукової конференції (7–8 квітня 2022 р.). Харків, 2022. С. 311–315.
Іван Франко за лаштунками «Першого вінка», або Десять контроверз видавничої історії альманаху // Слово і час. 2023. № 2. С. 69–88.
«Я також пала жертвою війни»: війна в мемуарному наративі Костянтини Малицької //Studia Polsko-Ukrainskie. № 10. Warszawa, 2023. S. 190–210.
Shvets, A., Drohomyretska, M.Anthropological dimensions of war in the works of Natalia Kobrynska (у співавторстві) //Balkanistic Forum. 2022. 31(3). p. 191–207.
Halchuk, О., Shvets, A.James Joyce’s Dubliners and Nataliia Kobrynska’s Galicians: Concurrences, Mirrorings and Differences// Life Writing, 2022. Volume 19, Issue 4, P. 499–516
